ПЕТРОВЕЦЬ ЄВГЕН ВОЛОДИМИРОВИЧ

ПЕТРОВЕЦЬ
ЄВГЕН ВОЛОДИМИРОВИЧ
10 червня 1995 р. — 27 березня 2022 р.
Солдат Збройних Сил України
Захисник України
"Мужність у серці, вірність у діях"

Євген Петровець народився 10 червня 1995 року у мальовничому селі Киселі Первомайського району Харківщини. Дитячі та юнацькі роки він провів у селищі П’ятигірське Балаклійського району (нині – Ізюмський район) Харківської області, де навчався у місцевій школі, здобувши міцний фундамент знань і друзів на все життя.

Прагнучи опанувати корисну і потрібну професію, Євген продовжив навчання у Зміївському професійно-технічному ліцеї, який закінчив у 2013 році, здобувши фах електрозварника ручного зварювання.

Його трудовий шлях розпочався у ПЖКГ «Курганське», а згодом він працював на підприємстві «Курганський бройлер». Своєю працьовитістю та відповідальністю заслужив повагу колег у Шебелинському відділенні будівельно-монтажних робіт АТ «Укргазвидобування» та на Харківському заводі будматеріалів. З 2020 року трудився у КП ДСР «П’ятигірське», завжди віддаючи роботі максимум сил.

У 2021 році Євген пройшов військово-навчальні збори резервістів у місті Ізюм. Тут він проявив себе як дисциплінований, відважний та надійний боєць. Його старанність і відданість справі були відзначені грамотою від командування.

Коли 24 лютого 2022 року ворог розпочав повномасштабне вторгнення, Євген не вагаючись прийняв рішення — стати на захист Батьківщини. Уже 26 лютого він добровільно приєднався до захисників Ізюма, аби підтримати побратимів та боронити рідну землю.

27 березня 2022 року, під час запеклого бою з ворожою диверсійно-розвідувальною групою у селі Яремівка Ізюмського району, Євген отримав смертельне поранення. Його життя обірвалося у розквіті сил, але пам'ять про нього — світла і незгасна — житиме у серцях рідних, друзів і побратимів.

Євген був людиною з відкритою душею, справжнім другом, який завжди приходив на допомогу. Любив риболовлю, жарти у колі друзів і щирі розмови. Він був добрим, сміливим і справедливим, щиро любив свій край і до останнього подиху боровся за його свободу.

Громада схиляє голови у скорботі та висловлює найщиріші співчуття його родині, близьким та побратимам.
Вічна пам'ять і слава Герою України!

*Біографічні відомості надано представником родини загиблого/померлого Захисника.