Інформація від ГУ ДПС в Харківській області

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що з 1 січня 2021 року не оподатковується вартість подарунків — у частині, що не перевищує 1 500,00 грн на місяць. Так, згідно з пп.165.1.39 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включатиметься вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) у частині, що не перевищує 25%однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.

З різниці між вартістю подарунку та його неоподатковуваною вартістю справлятиметься ПДФО за ставкою 18 % та військовий збір 1,5 %. Однак, зверніть увагу, дане правило застосовується лише до подарунків у натуральній формі.

При оподаткуванні подарунків важливим є те, від кого він отриманий: від суб’єкта господарювання (юридичної особи або ФОП) чи фізичної особи.

При отриманні дарунка від СГД, податковим агентом, відповідальним за сплату податку до бюджету, є такий суб’єкт господарювання.

Тобто, якщо вартість дарунків перевищує вказаний розмір (1500,00 грн) то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб як додаткове благо з урахуванням положень п. 164.5 ст. 164 Кодексу. При цьому вказана сума перевищення також є об’єктом оподаткування військовим збором без застосування коефіцієнта, визначеного п. 164.5 ст. 164 Кодексу.

Якщо подарунок отримано від фізичної особи, особою, відповідальною за сплату (перерахування) податку до бюджету, є обдаровуваний. В цьому випадку застосовуються норми статті 174 ПКУ.

Подарунок, що отримала фізична особа від членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення, оподатковується за нульовою ставкою. Такі фізичні особи не зобов’язані включати вартість такого подарунку до складу загального річного оподатковуваного доходу та можуть не подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації (зазначена норма передбачена п.п. 164.2.10 ст. 164, п. 174.3 ст. 174, п. 179.2 ст. 179 ПКУ).

Фізична особа — резидент, яка отримує подарунок від фізичної особи — резидента, але не відноситься до членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення, сплачує податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5% від вартості будь-якого подарунку, а також військовий збір за ставкою 1,5%

Дохід зазначається в річній податковій декларації, крім нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення договору або в сільських населених пунктах — до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем реєстрації договору, та осіб, які отримали об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими обдаровуваними — резидентами, які сплатили податок та збір до оформлення подарунка.

Фізична особа — нерезидент, яка отримала подарунок від фізичної особи — резидента, зобов’язана сплатити податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18% +1,5% військового збору.

Однак це не стосується подарунків у вигляді грошових виплат у будь-якій сумі (п.п. 165.1.39 ПКУ). Тобто подарунки у грошовій формі оподатковуються ПДФО і ВЗ у загальному порядку.

Слід відмітити, що в 2020 році не оподатковується вартість подарунків — у частині, що не перевищує 1180,75 грн на місяць.

Харківські податківці провели сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з питань податкової амністії

У Головному управлінні ДПС у Харківській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Одноразове (спеціальне) добровільне декларування».

Цього разу громадяни, що телефонували, найбільше цікавилися порядком декларування активів. Наводимо наступні запитання і відповіді на них та сподіваємося, що вони стануть у нагоді відвідувачам нашого сайту.

ЗАПИТАННЯ:

Чи потрібно подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, за об’єкти рухомого або нерухомого майна, які були отримані у спадок (подарунок) від члена сім’ї першого або другого ступеня споріднення?

ВІДПОВІДЬ:

Згідно з п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків.

Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється положеннями розд. IV ПКУ.

Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку на доходи фізичних осіб в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок нерухомого або рухомого майна визначено ст. 174 ПКУ, відповідно до п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 якої за нульовою ставкою оподатковуються об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.

При цьому об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розд. IV ПКУ для оподаткування спадщини (п. 174.6 ст. 174 ПКУ).

Відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці/обдаровані, які отримали спадщину/дарунок.

Дохід у вигляді вартості успадкованого/отриманого у дарунок майна (у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації про майновий стан та доходи, крім спадкоємців, які отримали у спадщину/дарунок об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.

Таким чином, у разі якщо об’єкти рухомого або нерухомого майна були отримані у спадок (подарунок) від члена сім’ї першого або другого ступеня споріднення, то подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію платнику податків не потрібно за умови відсутності інших підстав для подання такої декларації.

ЗАПИТАННЯ:

Які активи підлягають одноразовому (спеціальному) добровільному декларуванню?

ВІДПОВІДЬ:

Відповідно до п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі, але не виключно:

а) валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи;

б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).

Для цілей цього підрозділу до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:

- не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;

- не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;

в) рухоме майно, у тому числі:

- транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;

- інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);

г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;

ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;

д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;

е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.

В яких випадках подається уточнююча одноразова (спеціальна) добровільна декларація?

Відповідно до п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразова (спеціальна) добровільна декларація (далі – Декларація) підлягає перевірці у спеціальному порядку.

Уточнююча Декларація подається декларантом:

у разі виявлення контролюючим органом, за результатами камеральної перевірки арифметичних та логічних помилок у відповідній Декларації, що не призвели до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (абзац другий п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ);

у разі виявлення контролюючим органом, за результатами камеральної перевірки відповідної Декларації арифметичної помилки, що призвела до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (абзац третій п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ);

у разі виявлення контролюючим органом, за результатами камеральної перевірки відповідної Декларації арифметичної помилки, що призвела до переплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (абзац четвертий п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4розд. XX ПКУ);

після подання Декларації з урахуванням положень абзацу першого п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ та протягом періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант може одноразово скористатися правом додаткового розміщення коштів у національній та/або іноземній валюті у готівковій формі та/або банківських металах на спеціальному рахунку (абзац другий п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ).

При цьому, згідно з абзацом першим п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України до подання Декларації;

після завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування платник податків має право подати уточнюючий розрахунок до раніше поданої Декларації виключно у випадках, передбачених підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ (абзац перший п.п. 6.3 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ);

При цьому, в даному випадку уточнююча Декларація подається декларантом за умови подання ним звітної (нової звітної) Декларації до строку закінчення зазначеного декларування та отримання за результатами проведеної камеральної перевірки повідомлення.

Уточнююча Декларація подається протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.

Які платники єдиного податку застосовують РРО у 2021 році

Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що у 2021 році фізичні особи - підприємці – платники єдиного податку ІІ – ІV груп не застосовують РРО/ПРРО, якщо обсяг їхнього доходу протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної зарплати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (пункт 61 підрозд. 10 розділу XX Податкового кодексу України, зі змінами, внесеними Законом № 1017).

Таким чином, граничний обсяг доходу, який не вимагає застосування РРР/ПРРО у 2021 році, – 1 млн 320 тис гривень. У разі перевищення цього розміру доходу застосування РРО/ПРРО є обов'язковим із першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення. У всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації ФОП як платника єдиного податку застосування РРО/ПРРО є обов'язковим.

Звертаємо увагу, що незалежно від обсягів доходу фізичні особи — підприємці повинні використовувати РРО або ПРРО, якщо вони здійснюють реалізацію:

• технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

• лікарських засобів, виробів медичного призначення й надають платні послуги у сфері охорони здоров'я;

• ювелірних і побутових виробів із дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння тощо.

Фізичні – особи підприємці запитують: чи застосовуються РРО, якщо надаються послуги з ремонту квартир?

Головне управління ДПС у Харківській області з цього питання повідомляє про таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (Постанова № 1336), затверджений Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (Перелік № 1336).

Згідно з п. 11 Переліку № 1336 суб’єкти господарювання – фізичні особи – підприємці, які провадять господарську діяльність (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) та не використовують працю найманих осіб мають право проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та/або програмних РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при наданні побутових послуг з ремонту та встановлення побутових машин і приладів, радіоелектронної апаратури, телеантен, ремонту і складання меблів, прибирання квартир, догляду за дітьми, хворими та людьми похилого віку, фотографування, ремонту квартир, приготування їжі, прання білизни, хімічного чищення, ремонту взуття, швейних та трикотажних виробів, виробів текстильної та шкіряної галантереї, металевих виробів.

Крім того, п.2 Постанови № 1336 передбачено, що для форм і умов проведення діяльності, визначених п. 11 Переліку № 1336, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється.

Про оподаткування доходу від продажу власної продукції тваринництва

Головне управління ДПС у Харківській області нагадує, що ст. 165 Податкового кодексу України із змінами (далі – ПКУ) визначено, в яких випадках доходи від продажу власної продукції тваринництва підлягають оподаткуванню.

Зокрема, при продажу власної продукції тваринництва груп 1 – 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД – живих тварин, м'яса та їстівних субпродуктів, риби і ракоподібних, молока та молочних продуктів, яєць птиці, натурального меду тощо, дохід отриманий від такого продажу не є оподатковуваним доходом, якщо його сума сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. У 2021 році ця сума складає 300000 гривень (6000 грн х 50). Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки про наявність земельних ділянок.

Якщо сума отриманого доходу перевищує встановлений розмір, фізична особа зобов'язана надати контролюючому органу довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва. Така довідка видається у довільній формі сільською, селищною, міською радою або радою об'єднаних територіальних громад за місцем проживання власника продукції тваринництва.

У разі, коли довідкою підтверджено вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню ПДФО за ставкою 18 відсотків та військовим збором за ставкою 1,5 відсотка підлягає дохід, що перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.