Інструкція дій для населення Донецької громади під час надзвичайних ситуацій
ОПОВІЩЕННЯ
Запам’ятайте! З метою привернення уваги населення до початку передачі термінової інформації територіальними органами цивільного захисту включаються сирени, наявні на відповідній території, а також у запису на офіційних сайтах громади, що означає подачу попереджувального сигналу оповіщення «УВАГА ВСІМ!».
На кожний вид надзвичайної ситуації підготовлені варіанти текстових повідомлень. Після подачі звукового сигналу сирени передається мовна інформація про надзвичайну ситуацію.
Вислухавши повідомлення, кожен громадянин повинен діяти без паніки відповідно до отриманих вказівок.
У повідомленні міститься інформація про надзвичайну ситуацію, місце і час її виникнення; територію (район, масиви, вулиці, будинки тощо), яка потрапляє в осередки (зони) ураження; порядок дій при надзвичайних ситуаціях та іншу інформацію.
Кожний громадянин, який перебуває на роботі, повинен виконувати всі розпорядження керівника суб’єкта господарювання і діяти відповідно до вказівок органів управління цивільного захисту.
Підготовка оселі:
- нанести захисні смуги зі скочу (паперу, тканини) на віконне скло для підвищення його стійкості до вибухової хвилі та зменшення кількості уламків і уникнення травмування у разі його пошкодження;
- по можливості обладнайте укриття у підвалі, захистіть його мішками з піском, передбачте наявність аварійного виходу;
- при наявності земельної ділянки обладнайте укриття на такій відстані від будинку, яка більше його висоти;
- забезпечте оселю запасами питної та технічної води;
- зробіть запас продуктів тривалого зберігання;
- додатково укомплектуйте домашню аптечку засобами надання першої медичної допомоги;
- підготуйте (закупіть) засоби первинного пожежогасіння;
- підготуйте ліхтарики (комплекти запасних елементів живлення), гасові лампи та свічки на випадок відключення енергопостачання;
- підготуйте (закупіть) прилади (примус) для приготування їжі у разі відсутності газу і електропостачання;
- підготуйте необхідні речі та документи на випадок термінової евакуації або переходу до захисних споруд цивільної оборони або інших сховищ (підвалів, погребів тощо);
- особистий транспорт тримайте у справному стані із запасом палива для виїзду з небезпечного району;
- при наближенні зимового періоду необхідно продумати питання щодо обігріву оселі у випадку відключення централізованого опалення.
Правила поведінки в умовах надзвичайної ситуації воєнного характеру
Необхідно:
- зберігати особистий спокій, не реагувати на провокації;
- не сповіщати про свої майбутні дії (плани) малознайомих людей, а також знайомих з ненадійною репутацією;
- завжди мати при собі документ (паспорт), що засвідчує особу, відомості про групу крові свою та близьких родичів, можливі проблеми зі здоров’ям (алергію на медичні препарати тощо);
- знати місце розташування захисних споруд цивільної оборони поблизу місця проживання, роботи, у місцях частого відвідування (магазини, базар, дорога до роботи, медичні заклади тощо). Без необхідності намагатися якнайменше знаходитись поза місцем проживання, роботи та у малознайомих місцях;
- при виході із приміщень, пересуванні сходинами багатоповерхівок або до споруди цивільної оборони (сховища) дотримуватись правила правої руки (як при русі автомобільного транспорту) з метою уникнення тисняви. Пропускати вперед та надавати допомогу жінкам, дітям, літнім людям та інвалідам, що значно скоротить терміни зайняття укриття;
- уникати місць скупчення людей;
- не вступати у суперечки з незнайомими людьми, уникати можливих провокацій;
- у разі отримання будь-якої інформації від органів державної влади про можливу небезпеку або заходи щодо підвищення безпеки передати її іншим людям (за місцем проживання, роботи тощо);
- при появі озброєних людей, військової техніки, заворушень негайно покинути цей район;
- посилити увагу і за можливості також залишити цей район у разі появи засобів масової інформації сторони-агресора;
- про людей, які не орієнтуються на місцевості, розмовляють з акцентом, мають нехарактерну зовнішність, здійснюють протиправні і провокативні дії, здійснюють незрозумілу роботу, тощо, – негайно поінформувати органи правопорядку, місцеву владу, військових;
- у разі потрапляння у район обстрілу – сховатись у найближчу захисну споруду цивільної оборони, сховище (укриття). У разі відсутності пристосованих сховищ, для укриття використовувати нерівності рельєфу (канави, окопи, заглиблення від вибухів тощо). У разі раптового обстрілу та відсутності поблизу споруд цивільного захисту, сховища і укриття − ляжте на землю головою в бік, протилежний вибухам. Голову слід прикрити руками (за наявності для прикриття голови використовувати валізу або інші речі). Не виходьте з укриття до кінця обстрілу;
- надавати першу допомогу іншим людям у разі їх поранення. Визвати швидку допомогу, представників ДСНС України, органів правопорядку, за необхідності – військових;
- у разі, якщо ви стали свідком поранення або смерті людей, протиправних до них дій (арешт, викрадення, побиття тощо), слід постаратися з’ясувати та зберегти якнайбільше інформації про них та обставини події для надання допомоги, пошуку, встановлення особи тощо. Необхідно пам’ятати, що ви самі або близькі вам люди, також можуть опинитись у скрутному становищі і будуть потребувати допомоги.
Не рекомендується:
- підходити до вікон, якщо почуєте постріли;
- спостерігати за ходом бойових дій;
- стояти чи перебігати під обстрілом;
- конфліктувати з озброєними людьми;
- носити армійську форму або камуфльований одяг;
- демонструвати зброю або предмети, схожі на неї;
- підбирати покинуті зброю та боєприпаси.
"Екстрена валіза"
Екстрена валіза, як правило, являє собою міцний і зручний рюкзак від 25 літрів і більше, що містить необхідний індивідуальний мінімум одягу, предметів гігієни, медикаментів, інструментів, засобів індивідуального захисту та продуктів харчування. Всі речі повинні бути новими (періодично поновлюваними) і не використовуватись у повсякденному житті. Екстрена валіза призначена для максимально швидкої евакуації із зони надзвичайної події – землетрусу, повені, пожежі, у разі загостреної криміногенної обстановки, епіцентру військових дій і т.д. Вантаж у рюкзаку треба укладати рівномірно. Добре мати рюкзак з “підвалом” (нижнім клапаном / схованка).
У рюкзак рекомендується покласти наступне:
- копії важливих документів в поліетиленовій упаковці. Заздалегідь зробіть копії всіх важливих документів − паспорта, автомобільних прав, документів на нерухомість, автомобіль і т.д. Документи треба укладати так, щоб у разі необхідності їх можна було швидко дістати.
- кредитні картки та готівку. Нехай у вас буде невеликий запас грошей;
- дублікати ключів від будинку і машини;
- карту місцевості, а також інформацію про спосіб зв'язку і умовлене місце зустрічі вашої родини;
- засоби зв'язку та інформації (невеликий радіоприймач ) та елементи живлення до радіоприймача, телефону (якщо потрібні);
- ліхтарик (краще кілька) і запасні елементи живлення до нього, сірники (бажано туристичні), запальничку, свічки;
- компас, годинник (перевагу віддавайте водонепроникним);
- багатофункціональний інструмент, що включає лезо ножа, шило, пилку, викрутку, ножиці тощо;
- ніж, сокиру, сигнальні засоби (свисток, фальшфеєр і т.д.);
- декілька пакетів для сміття об'ємом 120 літрів. Може замінити намет або тент, якщо розрізати рулон широкого скотчу;
- упаковку презервативів. Презерватив, за необхідності, може використовуватись для захисту від вологи сірників та запальничок, у якості джгута для зупинки кровотечі, надійного закупорювання ємкостей від комах та піску, перенесення води;
- шнур синтетичний 4-5 мм, близько 20 м;
- блокнот і олівець;
- нитки та голки, ножиці;
- аптечку першої допомоги.
До складу аптечки обов’язково повинні входити: бинти, лейкопластир, вата, йод, активоване вугілля (інтоксикація), парацетамол (або інший жарознижувальний засіб), знеболюючі засоби, протиалергійні засоби, засоби для ЖКТ, протиінфекційні засоби, краплі для очей та назальні, жгут, шприци тощо.
Ліки що ви приймаєте (сроком мінімум на тиждень) з описом способу застосування та дози; рецепти; прізвища та мобільні телефони ваших лікарів (слідкуйте за терміном придатності ліків);
Одяг, комплект нижньої білизни (2 пари), шкарпетки бавовняні (2 пари) і вовняні, запасні штани, сорочку або кофту, плащ-дощовик, в'язану шапку, рукавиці, шарф (може знадобитися в найнесподіваніших ситуаціях), зручне, надійне взуття;
- мініпалатку, поліуретановий килимок, спальник (якщо дозволяє місце);
- засоби гігієни: зубну щітку і зубну пасту, невеликий шматок мила, рушник (є такі в упаковці пресовані), туалетний папір, кілька упаковок одноразових сухих та вологих серветок, кілька носових хусток, засоби інтимної гігієни, бритву, манікюрний набір;
- приналежності для дітей (якщо необхідні);
- посуд (краще металевий): казанок, флягу, ложку, кружку;
- запас їжі на кілька днів – все, що можна їсти без попередньої обробки і не займає багато місця, довго зберігається (не швидкопсувні), на приклад: висококалорійні солодощі (чорний шоколад (з горіхами), жменю льодяників), набір продуктів (тушонка, галети, суп-пакети, м'ясні та рибні консерви), якщо дозволяє місце – крупа перлова, гречана, рис довгозерний, макарони, вермішель, сухі овочеві напівфабрикати, горілка, спирт питний;
- запас питної води на 1-2 дні, який треба періодично оновлювати (вода не повинна бути застояною).
У літніх людей, інвалідів та дітей є особливі потреби. За необхідності, цей список доповнюється і коригується. Із практики, загальна вага “Екстреної валізи” не повинна перевищувати 50 кілограмів.
Не підходять для укриття:
– під’їзди будь-яких будівель, навіть невеликі прибудовані споруди. Від багатоповерхових / багатоквартирних будинків взагалі слід відбігти хоча б метрів на 30–50, бо є великий ризик опинитися під масивними завалами. Захаращення підвалів таких будівель тягне ризик моментального пожежі або задимленості;
– різна техніка (не можна ховатися, скажімо, під вантажівкою або під автобусом);
– зовні під стінами сучасних будівель. Нинішні бетонні «коробки» не мають ні найменшого запасу міцності й легко розсипаються (або «складаються») не тільки від прямого влучення, але навіть від сильної вибухової хвилі: є великий ризик зсувів і завалів;
– не можна ховатися під стінами офісів і магазинів: від вибухової хвилі зверху буде падати багато скла; це не менш небезпечно, ніж металеві осколки снарядів;
– іноді люди інстинктивно ховаються серед будь-яких штабелів, у місцях, закладених контейнерами, заставлених ящиками, будматеріалами тощо (діє підсвідомий рефлекс: сховатися так, щоб не бачити нічого). Ця помилка небезпечна тим, що навколо вас можуть бути легкозаймисті предмети й речовини: виникає ризик опинитися серед раптової пожежі;
– часом люди зі страху стрибають у річку, у ставок, фонтан і т. д. Вибух бомби або снаряда у воді навіть на значній відстані дуже небезпечні через сильний гідроудар, що може призвести до важкої контузії.
Підходять для укриття:
– спеціально обладнані укриття, захисні споруди, (ПРУ);
– підземні переходи;
– метро (ідеально підходить);
– канава, траншея або яма;
– широкі труби водостоку під дорогою (не варто лізти занадто глибоко, максимум на 3–4 метри);
– вздовж високого бордюру або фундаменту паркана;
– дуже глибокі підвали під капітальними будинками старої забудови (бажано, щоб він мав 2 виходи);
– підземне овочесховище, силосна яма і т. п.;
– оглядова яма відкритого (на повітрі) гаража або СТО;
– каналізаційні труби поруч із вашим будинком, це дуже добрий сховок (але чи вистачить у вас сил швидко відкрити важкий люк? Важливо також, щоб це була саме каналізація або водопостачання – у жодному разі не газова магістраль!);
– ями- «воронки», що залишилися від попередніх обстрілів або авіанальотів.
У гіршому разі – коли в полі зору немає укриття, куди можна перебігти одним швидким кидком – просто лягайте на землю й лежіть, закривши голову руками. Переважна більшість снарядів і бомб розриваються у верхньому шарі ґрунту або асфальту, тому осколки в момент вибуху розлітаються на висоті не менше ніж 30–50 см над поверхнею.
Отже, загальне правило: ваше укриття має бути хоч мінімально поглибленим і, разом із тим, має перебувати подалі від споруд, які можуть обрушитися зверху у разі прямого влучення або спалаху. Ідеальний захист дає траншея або канава (подібна окопу) завглибшки 1–2 метри, на відкритому місці.
При виявленні вибухонебезпечних предметів забороняється:
– перекладати, перекочувати з одного місця на інше;
– збирати і зберігати, нагрівати і ударяти;
– намагатися розряджати і розбирати;
– виготовляти різні предмети;
– використовувати заряди для розведення вогню і освітлення;
– приносити в приміщення, закопувати в землю, кидати в колодязь чи річку.
Якщо стався вибух:
– переконайтеся в тому, що ви не отримали значних травм;
– заспокойтеся і уважно озирніться навколо, зверніть увагу чи не існує загрози подальших обвалів і вибухів, чи не потрібна комусь ваша допомога;
– якщо є можливість – спокійно покиньте місце події;
– якщо ви опинилися в завалі – періодично подавайте звукові сигнали;
– пам’ятайте, що при низькій активності людина може протриматися без води п’ять діб;
– виконуйте всі розпорядження рятувальників.
При виявленні вибухових пристроїв
Для того, щоб вирізнити вибухові пристрої з-поміж усіх інших, варто запам’ятати їхні характерні ознаки:
– предмети є незнайомими або незвичними для цієї обстановки чи території;
– наявність звуків, що лунають від предмету (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), миготіння індикаторної лампочки;
– наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятори тощо);
– наявність розтяжки дротів, або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань;
– предмет може бути підвішений на дереві або залишений на лавці.
При виявленні вибухонебезпечних предметів забороняється:
- перекладати, перекочувати з одного місця на інше;
- збирати і зберігати, нагрівати і ударяти;
- намагатися розряджати і розбирати;
- виготовляти різні предмети;
- використовувати заряди для розведення вогню і освітлення;
- приносити в приміщення, закопувати в землю, кидати в колодязь чи річку.
Виявивши вибухонебезпечні предмети, вживайте заходів з їх означення, огородження і охороні знайдених предметів на місці виявлення. Негайно повідомте про це офіцерам громади, за телефоном "101" та "102" та органам ДСНС та МВС.
ІНСТРУКЦІЯ ЩОДО ДІЙ НАСЕЛЕННЯ ПІД ЧАС ПОВЕНІ
Повінь - природне лихо, що виникає, коли вода виходить за межі звичайних для неї берегів і затоплює значні ділянки суходолу. У гідрології повенями називають регулярні розливи річок, які повторюються зазвичай щороку, і частіше не спричиняють стихійного лиха. Для річок України характерною є весняна повінь. Причина — танення снігу, що накопичився на водозборі за зиму. Нерегулярні розливи називаються паводками.
Паводок — фаза водного режиму річки, що може багаторазово повторюватися в різні сезони року, характеризується інтенсивним збільшенням витрат і рівнів води внаслідок дощів чи сніготанення під час відлиг.
Зазвичай результатом поводі є значне підвищення рівня води. Причина — на річках це трапляється внаслідок збільшення притоку води через дощі, танення снігів тощо. На озерах чи водосховищах — внаслідок перевищення притоку води над витоком. Часом причиною поводі може стати вітер, який «наганяє» воду. Також причиною підйому води може стати утруднення витоку внаслідок технічних несправностей на штучних водоймах чи утворення природних гребель, що часом виникають внаслідок зсувів (зазвичай після землетрусів). Ще однією причиною повені може стати прорив води на рівнину, рівень якої розташований нижче рівня води. Подібні повені зазвичай трапляються внаслідок прориву дамб, або ж зміни річкового русла.
Фактори небезпеки повеней і паводків:
- руйнування будинків і будівель, мостів;
- розмив залізничних та автомобільних доріг;
- аварії на інженерних мережах;
- зсуви та обвали.
Дії у випадку загрози виникнення повені, паводка:
- Сирени та переривчасті гудки підприємств та транспортних засобів - це сигнал “Увага всім”. Негайно ввімкніть радіоприймач, телефон або телевізор. Уважно слухайте інформацію про надзвичайну ситуацію та інструкції про порядок дій, не користуйтеся без потреби телефоном, щоб він був вільним для зв'язку з вами.
- Попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку.
- Дізнайтеся у місцевих органах державної влади та місцевого самоврядування місце збору мешканців для евакуації та готуйтеся до неї.
- Підготуйте документи, одяг, найбільш необхідні речі, запас продуктів харчування на декілька днів, медикаменти. Складіть усе у валізу. Документи зберігайте у водонепроникному пакеті.
- Від'єднайте всі споживачі електричного струму від електромережі, вимкніть газ.
- Перенесіть більш цінні речі та продовольство на верхні поверхи або підніміть на верхні полиці.
- Переженіть худобу, яка є у вашому господарстві, на підвищену місцевість.
Дії в зоні раптового затоплення під час повені, паводка:
- Зберігайте спокій, уникайте паніки.
- Швидко зберіть необхідні документи, цінності, ліки, продукти та інші необхідні речі.
- Надайте допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку. Вони підлягають евакуації в першу чергу.
- По можливості негайно залишіть зону затоплення.
- Перед виходом з будинку вимкніть електрику та газ, загасіть вогонь у пічках. Зачиніть вікна та двері, якщо є час - закрийте вікна та двері першого поверху дошками (щитами), мішки з піском.
- Відчиніть хлів - дайте худобі можливість рятуватися (якщо ви мешкаєте у своєму домі).
- Підніміться на верхні поверхи. Якщо будинок одноповерховий - займіть горішні приміщення.
- До прибуття допомоги залишайтеся на верхніх поверхах, дахах, деревах чи інших підвищеннях, сигналізуйте рятівникам, щоб вони мали змогу швидко вас знайти.
- Перевірте чи немає поблизу постраждалих, надайте їм, по можливості, допомогу.
- Потрапивши у воду, зніміть з себе важкий одяг і взуття, відшукайте поблизу предмети, якими можна скористатися до одержання допомоги.
- Не переповнюйте рятувальні засоби (катери, човни, плоти тощо).
Дії після повені, паводка:
- Переконайтесь, що ваше житло не отримало внаслідок повені ніяких ушкоджень та не загрожує заваленням, відсутні провалини в будинку і навколо нього, не розбите скло і немає небезпечних уламків та сміття.
- Не користуйтесь електромережею до повного осушення будинку.
- Обов'язково кип'ятіть питну воду, особливо з джерел водопостачання, які були підтоплені.
- Просушіть будинок, проведіть ретельне очищення та дезинфекцію забрудненого посуду і домашніх речей та прилеглої до будинку території.
- Електроприладами можна користуватися тільки після їх ретельного просушування.
- Заборонено вживати продукти, які були підтоплені водою під час повені. Позбавтеся від них та від консервації, що була затоплена водою і отримала ушкодження.
- Все майно, що було затопленим, підлягає дезінфекції.
- Дізнайтеся у місцевих органах державної влади адрес та час видачи гуманітарної допомоги постраждалому населенню.
Інструкція дій для захисту населення громади під час бойових дій та надання першої медичної допомоги
Дії населення за попереджувальним сигналом - «Увага всім».
Звуки сирени, переривчаті гудки підприємств, сигнали транспортних засобів означають попереджувальний сигнал «Увага всім!».
За цим сигналом потрібно:
1. Увімкнути радіо, радіотрансляційні і телевізійні приймачі, для прослуховування термінових повідомлень.
2. Уважно прослухати звернення органів управління цивільного захисту до населення і виконати рекомендації, що пропонуються. Уникайте паніки.
3. По можливості сповістіть сусідів та знайомих.
Дії під час артилерійського обстрілу житлових масивів
Артилерійський обстріл – один із найбільш небезпечних видів вогневого враження під час воєнних конфліктів, в результаті якого можлива велика кількість випадкових жертв серед населення.
ЯКЩО ОБСТРІЛ ЗАСТАВ ВАС НА ВУЛИЦІ
Якщо артилерійський обстріл застав вас на вулиці, негайно лягте на землю (канаву, яму), щільно притулитися до якогось виступу: бордюру, клумби, забору або якійсь бетонній конструкції та накрийте голову руками. Найчастіше причиною поранення є не пряме влучення снаряду, а результат попадання уламків та вплив вибухової хвилі. Снаряди та міни відриваються в верхньому шарі грунту, уламки після підриву летять на висоті 30-50 см. над поверхнею землі.
ЯКЩО ОБСТРІЛ ЗАСТАВ ВАС В БУДІВЛІ
Негайно зійдіть в підвал, у випадку якщо підвал, відсутній або зачинений зайдіть до сусідів на першому поверсі. Існує правило: чим нижче спустишся, тим безпечніше. Як правило снаряди попадають в верхні поверхи.
Якщо артилерійський обстріл застав вас у будинку зненацька і не лишилося часу зреагувати, швидко йдіть в кімнату віддалену напряму звідки ведеться обстріл. Лежачи або сидячи притуліться до несучої стіни, не стійте напроти. Найчастіше осколки потрапляють у приміщення через вікна. Якщо є можливість завчасно заклейте скло вікон скотчем (бумагою, тканиною) або забарикадуйте шафами, це врятує вас від уламків скла. Якщо обстріли є постійними, необхідно завчасно забарикадувати вікна мішками з піском, важкими меблями, речами.
ЯКЩО ПІД ЧАС ОБСТРІЛУ ВИ ЗНАХОДИТИСЯ В ТРАНСПОРТІ
(маршрутному таксі, автобусі, спецтехніці)
1. Попросіть водія зупинити транспортний засіб.
2. Вийдіть з транспортного засобу та відбігти від дороги в напрямі від багатоповерхівок та промислових об’єктів та лягте на землю та закрийте голову руками.
Якщо вибухи застали вас у дорозі на власному автомобілі – не розраховуйте, що на авто ви зможете швидко втекти від обстрілу. Зупиніться вийдіть з автомобіля та відбіжіть якомога далі від дороги.
Загальні вимоги до укриття.
Воно має бути заглибленим і разом із тим знаходитися подалі від споруд, які можуть обвалитися на вас зверху при прямому попаданні, або можуть спалахнути. Ідеальний захист дає траншея чі канава (подібна до окопу) глибиною 1-2 метри, на відкритому місці.
УКРИТИСЯ ПІД ЧАС АРТИЛЕРІЙСЬКОГО ОБСТРІЛУ МОЖНА
– у спеціально обладнаному захисних спорудах;
– в будь-якій канаві, траншеї, ямі;
– в трубі водостоку під дорогою;
– вздовж високого бордюру чи підмурку паркану;
– у підвалі під капітальними будинками старої забудови;
– в оглядовій ямі гаражу, станції технічного обслуговування;
– в каналізаційних люках;
– в „воронках”, що лишилися від попередніх обстрілів.
НЕМОЖНА ВИКОРИСТОВУВАТИ ДЛЯ УКРИТТЯ
– під’їзди будинків,
– місця під технікою (вантажівкою. автобусом);
– непідготовлені для укриття підвали;
– укриття розташовані ближче 30-50 метрів від багатоповерхових будівель;
– проходи поміж штабелями, контейнерами, будівельними матеріалами.
ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ АРТИЛЕРІЙСЬКОГО ОБСТРІЛУ
Зачекайте приблизно 10хв. Обережно підніміться, уважно огляньте місцевість навколо себе, пересувайтесь не кваплячись та уважно оглядайте маршрут руху, ноги ставте на вільну від уламків поверхню. Не піднімайте з землі незнайомі вам предмети. Снаряди можуть бути касетними і місцевість в результаті застосування спеціальних боєприпасів може бути замінована. Бойові елементи касетних боєприпасів та снаряди які не підірвалися можуть вибухнути від найменшого дотику. Уважно слідкуйте за дітьми і підлітками, не дозволяйте їм торкатися до будь яких предметів.
ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНІ ЗНАХІДКИ
Бойові дії на сході України, небезпека диверсій та терористичних актів, робить питання поводження із боєприпасами невідомими, вибухонебезпечними речовинами, залишеними без догляду предметами досить актуальним.
Виходячи з цього фахівці цивільного захисту рекомендують керівникам підприємств, установ та організацій, вчителям і батькам обов’язково проводити з населенням, і особливо учнями та дітьми бесіди щодо поводження з невідомими предметами і механізмами.
Під вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які пристрої, будь якого вигляду та форми, підозрілі предмети, які здатні за певних умов (або при дії на них) вибухати.
Особливо треба бути уважними на залізничних станціях, звалищах, містах зберігання металобрухту, поблизу військових частин та полігонів, у місцях масового перебування людей.
До вибухонебезпечних предметів відносяться:
• Боєприпаси – це військово – технічні вироби одноразового вживання,
призначені для поразки живої сили та техніки.
До боєприпасів відносяться:
– бойові ракети та їх фрагменти;
– авіаційні бомби;
– артилерійські боєприпаси (снаряди, міни);
– інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни);
– ручні гранати;
– стрілецькі боєприпаси (патрони до пістолетів, автоматів, гранатометів).
– освітлювальні, імітаційні, спеціальні ракети;
– вибухові пакети та петарди, освітлювальні, сигнальні ракети;
– димові гранати та шашки.
При знаходженні серійних мін, снарядів, гранат:
ЗАБОРОНЕНО:
- Наближатися до предмету;
- Пересувати його або брати в руки;
- Розряджати, кидати, ударяти по ньому;
- Розпалювати поряд багаття або кидати в нього предмет;
- Приносити предмет до дому, у табір, школу.
Необхідно негайно повідомити міліцію про знахідку або зателефонувати на безкоштовні телефонні номери 101 або 102!
Практично всі вибухові речовини отруйні, чутливі до механічних дій і нагрівання. Поводження з ними вимагає граничної уваги і обережності!
Пам’ятайте! Розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робіт.
При знаходженні вибухонебезпечного пристрою:
- Негайно повідомите чергові служби органів внутрішніх справ, цивільного захисту.
- Відмітьте підручними предметами його місцезнаходження.
- Не підходьте до предмету, не торкайтеся і не пересувайте його, не допускайте до знахідки інших людей.
- Припинити всі види робіт в районі виявлення вибухонебезпечного предмету.
- Дочекайтеся прибуття фахівців, вкажіть місце знахідки та повідомте час її виявлення.
Пам’ятайте! Одна з основних причин нещасних випадків з вибуховими пристроями – грубе порушення елементарних правил безпеки.
Перша допомога при вогнепальному пораненні
Перше, що потрібно зробити, це оцінити обстановку навколо і переконатися, що ситуація не представляє небезпеки для вас. Викличте бригаду екстреної медичної допомоги - 103, навіть якщо, на перший погляд поранення невелике. Внутрішні пошкодження можуть становити загрозу для життя.
Вогнепальне поранення в голову
При вогнепальному пораненні в голову практично завжди присутній рясна кровотеча через те, що в голові багато судин розташованих близько до шкіри.
- Необхідно накласти на рану стерильну марлеву пов'язку і щільно її зафіксувати.
- Постраждалого необхідно укласти на спину, щоб плечі знаходилися в піднятому положенні щодо тіла.
Вогнепальне поранення в грудну клітку
- Посадіть потерпілого і нахиліть корпус у бік поранення.
- Закрийте рану долонею чи запропонуйте потерпілому зробити це самостійно.
- На рану необхідно накласти пов'язку, прикривши її повітронепроникним матеріалом. Зафіксувати бинтом.
Вогнепальне поранення в живіт
В даному випадку перша допомога повинна бути направлення на зупинку кровотечі.
- Рану потрібно очистити від крові і бруду.
- Обробити краї рани антисептиком.
- Якщо внутрішні органи випали назовні, необхідно запобігти їх висиханню, накривши вологою марлею і приклавши холод.
Важливо: ні в якому разі не давайте потерпілому воду (тільки змочувати водою губи) і утримайтеся від введення знеболюючих препаратів.
При пораненнях кінцівок, пошкоджену руку або ногу необхідно підняти, щоб рана була вище рівня серця. Піднімати кінцівки можна, якщо немає пошкоджень хребта. Якщо рана на боці, необхідно повернути потерпілого на здорову сторону.
Якщо у пораненого больовий шок необхідно накрити його курткою або ковдрою, розмовляйте з людиною, щоб він перебував у свідомості. Якщо людина втратила свідомість-потрібно зробити штучне дихання.
Важливо: не намагайтеся витягнути кулю з тіла. Цим можна пошкодити внутрішні органи.
Правильний склад домашньої аптечки допоможе вирішити практично будь-яку проблему.
В умовах війни багато українців носять з собою тривожний чемоданчик при кожному звуці сирени повітряної тривоги. А правильно укомплектована аптечка допоможе надати першу допомогу, позбавити від неприємностей і врятувати життя.
Про те, як допомогти людині до приїзду бригади екстреної допомоги, читайте в матеріалі: Перша допомога постраждалим в умовах воєнного стану-накладення джгута і серцево-легенева реанімація.
Як зібрати аптечку для дому
В умовах воєнного часу потрібно класти в аптечку тільки найнеобхідніші препарати. І обов'язково перевірити термін придатності всіх медикаментів. Якщо у вас є хронічні захворювання, необхідно покласти в аптечку ті препарати, які приймаєте регулярно.
- Медичний спирт і антисептики.
- Йод або калій йодид.
- Бинти і пластир.
- Активоване вугілля.
- Парацетамол.
- Препарати від отруєння – атоксил, енетросгель.
- Жарознижуючі препарати-нурофен, ібупрофен.
- Мазь від ударів - диклофенак.
- Засоби від алергії - для алергіків.
- Ліки від діареї - лоперамід, імодіум, фталазол.
- Каптопрес, Фармадипін - для гіпертоніків.
- Заспокійливі препарати - гліцин, валеріана.
- Засоби для зупинки кровотечі - гемаксам, гордокс, амінокапронова кислота.
У разі надзвичайної ситуації свою аптечку необхідно також поповнити бактерицидним пластиром, широким лейкопластиром, стерильними марлевими серветками, таблетками для знезараження води (акватабс), знеболюючим (кетанов, налгезін, імет), водостійким маркером для нанесення інформації.
Інструкція щодо дій евакуації населення
Захист населення від негативного впливу наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру є першочерговим завданням органів державної влади та місцевого самоврядування всіх рівнів, керівників об’єктів господарювання незалежно від форми власності. Під час загрози або виникнення надзвичайної ситуації, події (катастрофи, аварії, стихійного лиха) за певних умов постає завдання здійснення комплексу термінових заходів для захисту населення від небезпечних наслідків, що загрожують життю і здоров’ю населення. Невідкладними заходами захисту в такому разі є здійснення оповіщення та евакуації населення із зон можливого впливу вражальних чинників надзвичайної ситуації й розміщення його в безпечному районі.
Евакуація – організоване виведення чи вивезення населення із зони надзвичайної ситуації або із зони можливого ураження населення, якщо виникає загроза його життю або здоров’ю, а також матеріальних і культурних цінностей, якщо виникає загроза їх пошкодження або знищення.
Залежно від особливостей надзвичайної ситуації встановлюються такі види евакуації:
-
- обов’язкова;
- загальна або часткова;
- тимчасова або безповоротна.
Евакуація населення проводиться у разі виникнення безпосередньої загрози
життю та заподіяння шкоди здоров’ю людини.
Рішення про проведення евакуації приймає керівник органу влади (голова обласної або районної адміністрації, голова селищної або сільради), підприємства, установи, організації.
Рішення має включати такі основні елементи:
- заплановані дії;
- завдання органам з евакуації та силам, які беруть участь у проведенні евакуації;
- основні питання управління та взаємодії;
- всебічне забезпечення евакуації;
- заходи щодо безпеки. Запланованими діями визначаються:
- напрям зосередження основних зусиль;
- послідовність виконання заходів з евакуації;
- розподіл та порядок використання транспортних засобів;
- завдання, які належить виконувати органам з евакуації, підприємствам та організаціям, що забезпечують проведення евакуації;
- заходи безпеки.
У невідкладних випадках рішення приймає керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, а в разі його відсутності – керівник аварійно – рятувальної служби, який першим прибув у зону надзвичайної ситуації.
Оповіщення здійснюється шляхом:
– передачею через місцеві канали радіо та телебачення,
– через системи зв’язку підприємств, установ, організацій,
– застосуванням гучномовців патрульних автомобілів міліції,
– обходу будинків та квартир співробітниками ЖКГ та МВС.
Громадяни, які підлягають евакуації, негайно здійснюють наступні заходи:
– збирають необхідні речі, продукти харчування та воду, підготовлюють медичну аптечку, засоби індивідуального захисту (обов’язково засоби захисту органів дихання), вказане майно, особисті документи і гроші;
Із речей береться найнеобхідніше – одяг, взуття, запасна білизна (бажано мати плащ та взуття на гумовій основі), предмети гігієни (мило, зубна паста, рушник).
Продукти харчування із розрахунку до 3х діб (хліб, печіво, консерви), вода 2л на люд/добу.
Усі речі і продукти харчування повинні бути запаковані у рюкзаки, мішки, сумки. При розрахунку кількості речей і продуктів враховувати, що людині самій доведеться їх нести (при евакуації транспортом загальна маса багажу на одну дорослу людину не повинна перевищувати 50 кг).
До кожного місця з речами і продуктами прикріплюється табличка з позначенням на ній прізвища, імені і по батькові, адреси постійного проживання і, при необхідності, кінцевого пункту евакуації їх власника.
Безпосередньо перед виходом із будинку чи квартири треба відключити газ, електроживлення, перекрити водопостачання, закрити вікна і двері. У встановлений час слід прибути з усім необхідним на вказані збірні евакопункти.
Після здійснення цих заходів прибути на вказаний у повідомленні збірний пункт з евакуації.
«ПОВІТРЯНА ТРИВОГА»
ЯК ДІЗНАТИСЯ ПРО ПОВІТРЯНУ ТРИВОГУ !
З метою привернення уваги населення до сигналів оповіщення цивільного захисту вмикаються електричні сирени. Які дублюються протяжними гудками інших звукових пристроїв суб’єктів господарювання та транспортних засобів.
Лунає протягом 2-3 хвилин.
Після цього у мовному режимі через засоби масової інформації (вуличні гучномовці, радіо, телебачення тощо) до населення доводиться сигнал «ПОВІТРЯНА ТРИВОГА» та порядок дій за цим сигналом.
З моменту подачі сигналу «ПОВІТРЯНА ТРИВОГА» до початку нападу може минути лише кілька хвилин. Використайте цей час максимально ефективно.
УВАГА!
Вам необхідно з’ясувати у селищній раді, ПЖКГ, (ОСББ):
1.Прогноз щодо виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і порядок дій населення.
2. Маршрути евакуації (якщо вона передбачається) у безпечний район.
3. Місце розташування найближчої захисної споруди, у якій можна укритися.
У разі загрози життю та здоров’ю необхідно потурбуватись про наявність:
– найпростіших засобів індивідуального захисту (респіратора, ватно-марлевої пов’язки, проти пилової тканиної маски);
– найпростіших засобів медичної допомоги: бинта, йоду, джгута, перекису водню, нашатирного спирту, знеболювальних засобів тощо).
ПІСЛЯ СИГНАЛУ «ПОВІТРЯНА ТРИВОГА»
Якщо ви вдома:
1. Ввімкніть приймач радіотрансляційної мережі, телевізор, радіоприймач, уважно прослухати інформацію.
2. Якщо є можливість попередьте сусідів та одиноких людей, що мешкають поруч.
3. Зачиніть вікна, вимкніть усі електричні та нагрівальні прилади.
4. Перекрийте квартирний газовий вентиль, загасіть печі, вимкніть світло.
5. Швидко одягніться та одягніть дітей.
Перевірьте наявність пришитих із внутрішньої боку одягу у дітей дошкільного віку нашивок на яких зазначено: прізвище, ім’я, по-батькові, адреса, вік, номер телефону родчичів.
6. Візьміть:
– індивідуальні засоби захисту;
– завчасно підготовлений запас продуктів і води;
– особисті документи;
– кишеньковий ліхтар та найкоротшим шляхом прямувати до найближчої захисної споруди.
Якщо ви на роботі:
1. Виконайте заходи, передбачені на цей випадок Планом реагування на надзвичайні ситуації суб’єктами господарювання, Інструкція щодо дій персоналу суб’єкта господарювання у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій.
2. Дійте за вказівками керівництва суб’єкта господарювання.
3. Швидко, без паніки займіть місце у захисній споруді (сховищі, підвальному приміщенні).
4. Виконуйте вимоги старшого (відповідального).
Якщо ви в громадському місці:
- Вислухайте вказівки адміністрації.
- Дійте у відповідності з ними – ідіть у зазначені сховища або укриття.
Якщо ви в транспорті:
1. Попросіть водія зупинити транспортний засіб.
2. Вийдіть з транспортного засобу та рухайтесь в напрямі протилежному від багатоповерхівок та промислових об’єктів (парку, скверу, пустиря).
3. Швидко, без паніки займіть місце у захисній споруді (сховищі, підвальному приміщенні).
У разі відсутності в радіусі 500 м від будинку захисної споруди використовуйте для укриття підвальне приміщення під будинком. Не можна після сигналу «ПОВІТРЯНА ТРИВОГА» залишатися в будинках, особливо на верхніх поверхах. Внаслідок вибуху вони будуть руйнуватися від впливу ударної хвилі.
Як поводитися в захисній споруді:
- Зайняти місце у захисній споруді;
- Виконувати вимоги старшого (відповідальної особи).
- Не палити та не смітити.
- Голосно не розмовляти.
- Зберігати спокій і дотримуватися порядку.
- Допомагати дітям, літнім людям та інвалідам.
- Уважно слідкувати за розпорядженнями та сигналами оповіщення.
