ГУ ДПС України в Харківській області інформує
Чи має право платник податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи, включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу фактично сплачені ним протягом звітного податкового року суми коштів, у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку)?
Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що право платника податку на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Відповідно до підпункту 166.3.9 пункту 166.3 статті 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 ПКУ, фактично сплачені ним протягом звітного податкового року суми коштів, у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи.
Платник податку має право скористатися зазначеною в підпункті 166.3.9 пункту 166.3 статті 166 ПКУ податковою знижкою виключно за умови, що він та/або члени його сім’ї першого ступеня споріднення:
не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України;
не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання.
Розмір такої знижки не може перевищувати (у розрахунку на календарний рік) 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року.
Чи необхідно проводити через РРО та/або ПРРО операції «службове внесення» або «службова видача», якщо розрахунки здійснюються лише в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо)?
Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що pгідно з пунктом 6 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, та пунктом 9 розділу ІV Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 із змінами та доповненням, внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через РРО або ПРРО з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій:
операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту;
операція «службова видача» використовується для реєстрації суми готівки, яка вилучається з місця проведення розрахунків та/або видається держателям електронних платіжних засобів.
Разом з тим, підпункт 5 пункту 3 розділу І Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями, передбачено, що готівкові розрахунки/розрахунки готівкою – платежі готівкою суб’єктів господарювання і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.
При цьому, у разі якщо розрахунки здійснюються лише в безготівковій формі та готівкові кошти на місці проведення розрахунків фактично не вносяться або не видаються, то операції «службове внесення» або «службова видача» не проводяться.
Яку назву та адресу господарської одиниці необхідно зазначити ФОП у розрахунковому документі, якщо така ФО здійснює розрахункову операцію вдома у замовника?
Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що обов’язкові реквізити фіскального касового чека на товари (послуги) (далі – фіскальний чек) визначені пунктом 2 розділу II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями, згідно з яким у фіскальному касовому чеку зазначаються обов’язкові реквізити, зокрема, назва господарської одиниці – найменування, яке зазначене документів на право власності або користування господарської одиницею і відповідає довіднику «Типи об’єктів оподаткування» та повідомлене ДПС формою 20-ОПП (рядок 2); адреса господарської одиниці – адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку/офісу/квартири) та повідомлена ДПС формою 20-ОПП (рядок 3).
Суб’єкт господарювання при реєстрації реєстратора розрахункових операцій або програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО), повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись РРО/ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган (повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП).
Враховуючи зазначене, суб’єкт господарювання у розрахунковому документ зобов’язаний зазначити назву та адресу господарської одиниці, про яку він повідомив ДПС у формі 20-ОПП.
До уваги платників податків!
Повідомляємо, що відповідно до листа Державної казначейської служби України від 12.12.2023 № 11-06-06-23778 останнім банківським днем для зарахування платежів на рахунки, відкриті в Казначействі, буде 29 грудня 2023 року.
У період з 30 грудня 2023 року по 01 січня 2024 року включно міжбанківські платіжні операції через Систему електронних платежів Національного банку України (далі – СЕП НБУ) від Казначейства та/або на адресу Казначейства не здійснюватимуться (учасники СЕП НБУ не зможуть здійснювати платежі на адресу Казначейства, а Казначейство – на адресу учасників СЕП НБУ).
Починаючи з 02 січня 2024 року Казначейство в СЕП НБУ працюватиме у звичайному режимі.
