АЛЕКСЄЄНКО ЄВГЕН ЮРІЙОВИЧ

АЛЕКСЄЄНКО

 ЄВГЕН ЮРІЙОВИЧ

29 квітня 1984 р. — 1 березня 2024 р.

Солдат збройних сил України

Захисник України

«Воїн, побратим, Людина. Його ім’я назавжди залишиться у серцях тих, хто знав його і кому він дав спокій своєю відвагою».

Євген Юрійович Алексєєнко народився 29 квітня 1984 року в хуторі Миколаївському Кагальницького району Ростовської області. У 1998 році переїхав до села Явірське Балаклійського району (нині – Ізюмського) Харківської області.

Освіту здобував у Пришибській загальноосвітній школі.

У 2002 році пройшов строкову військову службу, після чого працював водієм та зварювальником у ПП «Явірське».

З 2014 по 2015 рік брав участь у бойових діях у зоні проведення антитерористичної операції на сході України в складі Збройних Сил України.

З початком повномасштабного вторгнення, 15 березня 2022 року, Євген добровільно став на захист Батьківщини. Проходив службу на посадах навідника танкового взводу танкової роти батальйону забезпечення навчального процесу. Виконував бойові завдання в найгарячіших точках Харківської та Донецької областей.

Під час служби зарекомендував себе як майстерний військовослужбовець, відповідальний побратим, який завжди приходив на допомогу товаришам по службі. За мужність, професіоналізм та відданість Україні 1 жовтня 2023 року йому було присвоєно військове звання молодшого лейтенанта та вручено орден «Золотий Хрест».

1 березня 2024 року Євген Юрійович Алексєєнко загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Колодязі Донецької області.

Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Без батька залишилася 15-річна донька.

Світла пам’ять про Євгена назавжди залишиться в серцях рідних, друзів, бойових побратимів та вдячних земляків. Його ім’я навічно вписано в Книгу памʼяті загиблих захисників громади.

*Біографічні відомості надано представником родини загиблого/померлого Захисника.