ЖМУРКО ЮРІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ

ЖМУРКО

ЮРІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ
05 квітня 1966 р. — 13 березня 2024 р.
Старший сержант Збройних Сил України
Захисник України

«Життя Героя обірвалося, але його  подвиг не має кінця»

Юрій Олексійович Жмурко народився 5 квітня 1966 року в селищі Андріївка Балаклійського району (нині – Ізюмський район) Харківської області. Навчався в Андріївській загальноосвітній школі № 1, де з дитинства проявляв наполегливість і любов до знань. Після закінчення школи здобув водійські права та працював водієм.

Згодом опанував професію провідника залізничного транспорту і у 1990–1995 роках працював на залізниці. З 1998 року проживав у с-щі Покровське, де працював у Жовтневій виправній колонії.

 Юрій був відкритою, щирою людиною, завжди готовою прийти на допомогу. Особливе місце в його житті займала музика — він умів грати на багатьох інструментах, даруючи людям світло і тепло своєї душі.

На початку повномасштабного вторгнення, 5 березня 2022 року, Юрій добровільно став до лав територіальної оборони. Згодом продовжив службу у складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади, 120-го батальйону, де обіймав посаду гранатометника і командира відділення.

Він воював з відвагою і честю, мав беззаперечний авторитет серед побратимів, відзначався дисциплінованістю, виваженістю та рішучістю. Юрій завжди ставив службу і безпеку бойових товаришів вище за власне життя.

Під час запеклих боїв у місті Часів Яр він отримав тяжкі поранення. 13 березня 2024 року серце сміливого воїна перестало битися.

Світла пам’ять про Юрія Олексійовича — вірного сина України, відданого Захисника і добру людину — назавжди житиме у серцях рідних, побратимів та всіх, хто цінує свободу, за яку він боровся.

Щирі співчуття родині Героя.

*Біографічні відомості надано представником родини загиблого/померлого Захисника.