ЗАДОРОЖНИЙ СЕРГІЙ ВІТАЛІЙОВИЧ

ЗАДОРОЖНИЙ

СЕРГІЙ ВІТАЛІЙОВИЧ
10 вересня 1976 р. — 5 липня 2024 р.
Солдат Збройних Сил України, стрілець-санітар.

Захисник України
«Герої не вмирають. Вони стають силою нашого народу»

Задорожний Сергій Віталійович народився 10 вересня 1976 року в селищі Червоний Донець Балаклійського району на Харківщині (нині – селище Донець, Ізюмського району Харківської області). Його рідна земля назавжди залишилась для нього Батьківщиною, яку він щиро любив і мужньо боронив.

Після закінчення Червонодонецької середньої школи №1 у 1993 році Сергій здобув професію столяра-будівельника та теслі. З ранніх років був працьовитим, цілеспрямованим і багатогранним. Освоїв чимало професій — тракториста, теслі, будівельника, слюсаря. Брався за будь-яку роботу відповідально й старанно, прагнучи досконалості в усьому.

У листопаді 2002 року Сергій створив міцну родину. Разом із дружиною виховував трьох дітей — доньку Марію, сина Леоніда та наймолодшого Єгора. Родина була для нього сенсом життя, він завжди дбав про своїх дітей і виховував їх у любові, чесності й пошані.

Сергій був доброзичливою, чуйною і щирою людиною. Він мав безліч друзів, був завжди готовий допомогти словом і ділом, за що користувався великою повагою серед оточення. Його дружба з побратимом Владом стала справжнім братством — їхні родини зблизилися настільки, що стали рідними. Сьогодні родина Сергія продовжує чекати на звістку про Влада, який вважається зниклим безвісти.

24 лютого 2022 року Сергій зустрів на роботі в полі між Барвінковим та Ізюмом. Попри небезпеку, залишився на місці, дбав про техніку й проявив надзвичайну мужність. Побачивши на власні очі бомбардування рідного краю, твердо вирішив боронити Україну. Першу спробу вступити до війська не схвалили, однак його рішучість залишалася незламною.

11 квітня 2024 року, в день народження старшої доньки, Сергія призвали до лав ЗСУ за мобілізацією. З 25 травня він служив у 93-й окремій механізованій бригаді «Холодний Яр» на посаді стрільця-санітара. Сумлінно виконував обовʼязки, виявляв сміливість, відданість та вірність присязі.

5 липня 2024 року, під час виконання бойового завдання в Кліщіївці, Сергій загинув. Життя обірвалося о 5-й ранку під час виходу на позицію. Він віддав своє життя за Україну, за її свободу, за майбутнє своїх дітей і всього народу.

Світла пам’ять про Сергія Віталійовича назавжди житиме у серцях його родини, побратимів, земляків і всіх вдячних українців.

Вічна шана і низький уклін Герою.

*Біографічні відомості надано представником родини загиблого/померлого Захисника.