ГУСЄВ ОЛЕКСІЙ ЮРІЙОВИЧ

ГУСЄВ ОЛЕКСІЙ ЮРІЙОВИЧ
17 листопада 1978 р. — 25 серпня 2025 р.
Командир третього відділення аерозагального маскування

Захисник України

«Герої йдуть у вічність, але їхня відвага залишається з нами назавжди»

Гусєв Олексій Юрійович народився 17 листопада 1978 року в селищі П’ятигірське Балаклійського району (нині – Ізюмський район) Харківської області.

 З дитинства вирізнявся добрим серцем, щирістю та працьовитістю — якостями, які супроводжували його упродовж усього життя.

У 1996 році закінчив П’ятигірську загальноосвітню школу й того ж року розпочав строкову службу в лавах Національної гвардії України. Протягом 1996–1998 років служив у Києві, гідно виконуючи свій військовий обов’язок та залишаючись вірним присязі.

Після повернення додому Олексій працював водієм у ГПУ «Шебелинкагазвидобування» АТ «Укргазвидобування», згодом — слюсарем в ТОВ  «Курганський бройлер». Він умів працювати, не боявся жодної справи й завжди був надійною опорою для тих, хто поруч.

Особливою гордістю й найбільшою любов'ю Олексія були його діти — донька Віолета та сини Тимофій і Данило. Він був уважним, мудрим і турботливим батьком, який прагнув передати їм чесність, силу духу й доброту.

На початку 2025 року, коли країна знову опинилася перед загрозою, Олексій добровільно став до лав Збройних Сил України. Без вагань прийняв рішення боронити свою землю, свій дім, свою родину.

25 серпня 2025 року, під час виконання бойового завдання в районі села Дорожнє Покровського району Донецької області, Олексій загинув. До останнього подиху він залишався вірним Україні, побратимам та присязі.

Світла пам’ять про Олексія Юрійовича назавжди житиме у серцях його рідних, друзів, побратимів та всіх, хто цінує свободу і мир. Він залишив по собі приклад тихого, скромного, але незламного Героя — людини, що віддала життя за нашу державу.

Вічна слава й шана Герою.

*Біографічні відомості надано родиною загиблого Захисника.