Вічна пам’ять Герою: громада прощається із Захисником Андрієм Куровим.

Наша громада знову в жалобі.

Маємо новину, яку важко вимовити, боляче читати й неможливо прийняти…

У війні за Україну ми втратили нашого земляка, Захисника —

Курова Андрія Романовича

(25.06.1977 – 09.11.2025)

Андрій народився у селищі Червоний Донець (нині — Донець).

Навчався в Червонодонецькій школі №2.

Змалку йому довелося пізнати втрату найдорожчих людей. Залишившись без батьків, він знайшов родинне тепло в домі рідної тітки, яка оточила його любов’ю та турботою, стала для нього опорою й виховала на Чернігівщині.

Та куди б не закидала доля — серце завжди вело додому.

Здобувши освіту, Андрій повернувся на малу батьківщину й згодом оселився в селищі Андріївка.

Коли почалося повномасштабне вторгнення, він без вагань став на захист України — добровільно долучився до лав територіальної оборони. Був там, де найважче. Там, де вирішувалася доля країни.

Під час виконання бойового завдання дістав поранення, пройшов лікування, але знову повернувся до служби.

9 листопада 2025 року серце Воїна зупинилося.

У нього залишилися найрідніші — дружина та двоє синів.

Біль їхньої втрати неможливо виміряти словами.

Ми поділяємо це горе разом із родиною, близькими, друзями та побратимами.

Дякуємо за мужність.

Пам’ятаємо і схиляємо голови в пошані.

Вічна пам’ять Герою.