Молитва без кордонів: мешканці Донецької громади разом схилили голови в пам'ять про полеглих

Сьогодні небо над усією нашою громадою було особливим , адже воно чуло тисячі голосів, що злилися в одну велику молитву

24 лютого 2026 року стало для кожного мешканця Донецької громади днем спогадів з відчуттям неймовірної духовної сили . Ми знову стали пліч-о-пліч , як і чотири роки тому, коли перші новини про повномасштабне вторгнення назавжди змінили наше життя

Усі мешканці громади долучилися до Національного дня молитви . У кожному населеному пункті люди збиралися разом, схиляли голови в хвилині мовчання , згадували імена Захисників — своїх односельців, сусідів, друзів.

Цей день став свідченням того, що молитва не має кордонів — ні адміністративних, ні особистих. Кожен житель громади став частиною великої спільної сили. Хтось молився у храмі, хтось — удома в тиші, хтось — на робочому місці. Але всі — з думкою про Україну , про наших воїнів , про мир і Перемогу .

Коли молиться вся громада — це вже не просто слова. Це спільне серцебиття . Це тиха, але непохитна опора для тих, хто сьогодні боронить країну . Це світло, яке ми бережемо разом .