Державна податкова служба інформує

Порядок надання довідки про відсутність заборгованості

Задекларуйте спадщину чи подарунки, отримані не від близьких родичів

Головне управління ДПС у Харківській області інформує, що податкову декларацію про майновий стан і доходи обов’язково подають фізичні особи, які у 2025 році отримували дохід у вигляді вартості успадкованого (подарованого) майна, коштів, майнових чи немайнових прав від фізичної особи - резидента, яка не відноситься до членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення.

Звертаємо увагу, що членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені. 

Членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

Громадяни, які у 2025 році отримали спадщину (дарунок), що підлягають оподаткуванню, зобов’язані до 1 травня 2026 року (30.04.2026) подати Декларацію про майновий стан і доходи, задекларувати вказаний дохід і визначити податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відсотків та військовий збір - 5 відсотків.

Суми податкового зобов’язання, зазначені в поданій річній декларації, сплачуються громадянами самостійно до 1 серпня 2026 року.

Громадяни, які отримали спадщину (дарунок) від фізичної особи - нерезидента також подають декларацію та сплачують податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків та військовий збір - 5 відсотків.

Кожен платник обирає зручний для себе спосіб подання Декларації:

- особисто або уповноваженою особою;

- поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання;

- в електронній формі через Електронний кабінет.

Тож вчасно задекларуйте доходи, отримані у минулому році!

Національна стратегія доходів: основні аспекти

Головне управління ДПС у Харківській області інформує, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р схвалено Національну стратегію доходів до 2030 року.

Національна стратегія доходів – це дорожня карта реформування податкової системи та удосконалення процедур податкового адміністрування, необхідна для забезпечення потенціалу задоволення фіскальних потреб у середньостроковій перспективі. Вона також підтримує економічне зростання через зменшення нерівності та неефективності в політиці та адмініструванні доходів. Це бачення майбутньої системи доходів України, що надає чіткості та мети реформам.

Національна стратегія доходів визначає план зміцнення фінансової системи держави та удосконалення процедур податкового адміністрування, а також передбачає такі стратегічні цілі:

- забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності через збереження рівня мобілізації доходів та зменшення потреби у зовнішньому фінансуванні;

- забезпечення адаптації законодавства України до законодавства ЄС та виконання міжнародних зобовʼязань України в частині податкової політики та адміністрування;

- зміцнення доброчесності та довіри до контролюючих органів через посилення антикорупційних заходів та підвищення прозорості і ефективності процедур управління;

- підвищення рівня дотримання податкового законодавства платниками податків та контролюючими органами;

- створення та впровадження сучасних цифрових рішень податкового адміністрування.

Що таке система управління податковими ризиками?

Головне управління ДПС у Харківській області інформує, що в Державній податковій службі України триває реалізація експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками).

Система управління податковими ризиками – це комплекс заходів, спрямованих на виявлення, оцінку, аналіз та мінімізацію ризиків недотримання платниками податків вимог податкового законодавства.

Основна мета системи управління податковими ризиками це:

проведення роз’яснювальної роботи для запобігання виникнення податкових порушень;

підвищення рівня добровільної сплати податків;

оптимізація контрольно-перевірочної роботи та спрямування ресурсів на виявлення найбільш ризикових платників;

зменшення адміністративного тиску на сумлінний бізнес.